(06247) 4-10-33
Невелика хмарність

13°C

Торецьк

Невелика хмарність

Соціальне підприємництво

Що таке соціальне підприємництво?

Соціальне підприємництво – це працюючий бізнес, який першочергово орієнтований на вирішення конкретної соціальної проблеми. Це і є першою та однією з ключових відмінностей соціального підприємництва від традиційного комерційного бізнесу.

Тут ідеться про бізнес із соціальною місією, тобто про застосування найкращих практик підприємницької діяльності до вирішення тих чи інших соціальних проблем. Це можуть бути проблеми різного роду: чи це стосується якоїсь вразливої групи осіб, наприклад, безробітних осіб похилого віку або людей з особливими фізичними чи розумовими потребами, чи подолання бідності, чи вирішення несприятливої екологічної ситуації регіону тощо.

Друга ключова особливість соціального підприємництва – це інноваційність, тобто підприємство виготовляє якийсь новий продукт або послугу, яких ще ніколи не було на ринку, або для тих продуктів чи послуг, які вже існують, створюється якась нова додаткова цінність. Для прикладу, інноваційним продуктом можна назвати дерев’яну зубну щітку як альтернативу пластиковим зубним щіткам, використання яких допоможе уникнути великої кількості пластикових відходів. Натомість, коли ми говоримо, скажімо, про кав’ярню чи піцерію, у яких працюють особи з особливими потребами, маємо приклад інновації цінності – коли таким популярним продуктам, як тістечко, кава, піца ми надаємо додаткової цінності, адже виручені кошти збагатять не гаманці засновників, а будуть спрямовані на добру справу.

Звідси випливає і третій важливий момент, що відрізняє соціальне підприємництво від класичного бізнесу – розподіл доходів. Тут важливо зрозуміти, що прибуток усе ж є важливий, адже його величина свідчить про успішність бізнесу, проте дохід не є самоціллю. Традиційний бізнес працює на прибуток, тобто якомога менше витрат заради якомога більшого доходу. Якщо ж ми говоримо про соціальне підприємство, то йдеться про таку прибуткову діяльність, коли отриманий чистий дохід не присвоюється чи розподіляється між засновниками, але інвестується на досягнення соціальної мети, з якою це підприємство було створене.

Тобто є три основні чинники, які роблять підприємство соціальним:

- соціальна мета,

- інноваційність 

- розподіл доходів.

І все це для досягнення вагомого соціального впливу.

Про соціальне підприємництво говорять як про досить нову галузь, причому не лише в Україні, але й у глобальному контексті. Втім, про соціальність у бізнесі почали говорити досить давно, і зараз навіть серед великих компаній чи корпорацій ми можемо спостерігати тенденцію збільшення кількості підприємств, які набувають рис соціальної орієнтації, втілюючи різноманітні ініціативи в межах своєї корпоративної соціальної відповідальності. Сьогодні також дуже часто можна почути фразу, що до кінця цього століття бізнес або буде соціальним чи соціально орієнтованим, або помре.

Щодо тенденцій саме в соціальному підприємництві, то, як правило, – це розвиток знизу. У нас в Україні є дуже багато суспільних проблем, які існують роками, десятиліттями, і вони не вирішені. Соціальне підприємництво дає можливість конкретним громадам, командам чи особам узяти справу у свої руки й завдяки соціально-підприємницькій діяльності зробити вклад у розбудову спільного блага та разом із тим забезпечити особисте професійне зростання чи добробут.

 

Відмінності між соціальним підприємництвом і соціальною відповідальністю бізнесу.

Дуже загально, соціальна відповідальність бізнесу – це певні етичні практики, стандарти, рішення чи ініціативи компанії, які виражають відповідальне ставлення цієї ж компанії до свого персоналу, до належного виробництва свого продукту чи надання якісних послуг, до клієнтів, партнерів та всіх, на кого може вплинути діяльність самої компанії.

В Україні, за даними дослідження «Розвиток КСВ в Україні: 2010–2018», найпоширенішими практиками КСВ є розвиток і покращення умов праці персоналу, благодійна допомога, зокрема підтримка воїнів та мешканців зони АТО, підтримка екологічних проектів та інвестиції в розвиток регіону. При цьому важливо зазначити, що впровадження КСВ є добровільною практикою і компанія сама вирішує, як, коли, і в який спосіб це зробити.

Соціальне підприємство, натомість, зобов’язується виконувати соціальну місію з самих початків свого створення. Кожен соціальний підприємець у статуті чи іншому установчому документі чітко вказує соціальну проблему, а також відсоток від доходу і в який спосіб регулярно його реінвестуватиме у вирішення цієї ж проблеми.

Саме тому ключова різниця між КСВ та СП полягає в бізнес-моделі. Якщо для звичайного бізнесу КСВ є добровільною і необов’язково регулярною практикою, то соціальний підприємець будує свою бізнес-модель та операційну діяльність безпосередньо для досягнення соціальної мети.

Наприклад:

- кафе – це бізнес. Але якщо в кафе працюють переважно люди конкретної соціальної групи (матері-одиначки, матері дітей з інвалідністю тощо), то це вже є соціальний бізнес;
- кол-центр – це бізнес, але якщо в ньому працевлаштовані вдови загиблих в АТО - це соціальний бізнес.
Крім того, соціальним вважається бізнес, який працює без особливостей працевлаштування соціальних категорій працівників, але спрямовує частину прибутку або доходу на вирішення конкретних соціальних проблем.

 

Як соціальне підприємництво співвідноситься з вирішенням соціальних проблем державними органами?

В Україні немає законодавства, яке б регулювало діяльність саме соціального підприємництва. Та навіть більше – у жодних законодавчих документах немає чітко прописаних критеріїв, що таке соціальне підприємство. Тобто соціальні підприємці в Україні регулюють свою діяльність чинним законодавством, обираючи ту чи іншу зручну для форму реєстрації, спосіб оподаткування і т. д.

Якщо говорити про соціальне підприємництво в міжнародному контексті, то законодавство багатьох країн Європи передбачає певні критерії для соціальних підприємств, а також різні пільги та додаткові умови для підприємств, що відповідають цим критеріям. Для прикладу, у Данії з ініціативи міністерства праці парламент ратифікував «Акт реєстрації соціальних підприємств».

Таким чином, з січня 2015 року соціальні підприємці можуть отримати статус зареєстрованого соціального підприємства, якщо воно відповідає певним переліченим у документі критеріям. Що це дає для самих соціальних підприємців? Вони отримують певні пільги, доступ до окремих програм фінансування, підтримки та розвитку. Чому в цьому зацікавлена держава? Тому що є вразливі категорії людей (наприклад, люди з інвалідністю чи інші вразливі групи населення), які з державного бюджету отримують соціальні виплати.

Соціальне підприємництво в Україні стає трендом. Привертає увагу ініціативних груп та активних людей. Використання підприємницьких підходів до вирішення соціальних проблем підносить соціальне підприємництво на новий рівень розвитку.

 

5 великих можливостей для розвитку СП в Україні, які спонукатимуть до створення все більшої кількості соціальних підприємств:

Можливість №1:

відсутність закону, який би регулював соціальне підприємництво.

Хоч що б там говорили скептики, але це справді велика можливість вибрати для соціального підприємства найбільш оптимальну організаційно-правову форму (ОПФ), як з точки зору бізнес-моделі, так і з точки зору особливостей оподаткування. А це означає, що зародок соціального підприємства може еволюціонувати від комерційного проекту громадської організації до публічного акціонерного товариства.

Варто наголосити, що не важливо, чи існує така форма, як соціальне підприємство, а важливо, з якою метою створюється бізнес. Тут інший підхід до бізнесу: не заради пільг ми створюємо підприємство, а для покращення якості життя вразливих груп населення чи громади загалом.

Широкий спектр ОПФ успішних соціальних підприємств лише засвідчує перевагу цієї можливості.

Можливість №2:

наявність ресурсів, які не задіяні традиційним бізнесом.

Найбільший, звичайно, людський ресурс, до якого можна віднести такі категорії:

  • Люди з обмеженими можливостями;
  • Біженці (внутрішньо переміщені особи);
  • Національні меншини;
  • Люди похилого віку;
  • Молодь;
  • Люди із залежностями;
  • Люди, що вийшли з місць позбавлення волі;
  • ВІЛ-позитивні люди;
  • Багатодітні мами.

Часто такі люди мають прекрасні вміння і навички, однак їх "особливості" відлякують традиційних підприємців брати їх на роботу через силу-силенну міфів і стереотипів.

Споруди у власності громади:

В Україні багато будівель, які фактично не використовуються, бо в жахливому стані, і які знаходяться у власності громади. На превеликий жаль, прислів'я "і сам не гам, і другому не дам" актуальне для місцевих влад, тому часто такі споруди перетворюються на руїни.

За кордоном існує багато прикладів, коли закинуті цехи непрацюючих підприємств трансформуються в офісні центри із працевлаштуванням представників вразливих груп населення, і з прибутками, що спрямовуються на вирішення місцевих проблем.

Можливість №3:

великий бізнес завжди зацікавлений в аутсорсингу.

Багато великих підприємств намагаються не утримувати на своєму балансі низку допоміжних служб і підрозділів, бо це вимагає постійних витрат, тому все частіше можна спостерігати замовлення таких послуг, як прибирання, транспортування, кур'єрська доставка, обслуговування оргтехніки і мереж, реклама і зв'язки з громадськістю, організація подій, освітні послуги, бухгалтерський облік, виробництво різних деталей тощо.

Це дає змогу розвиватися малому бізнесу. Іншою складовою великого бізнесу є соціальна відповідальність, яка полягає у допомозі місцевій громаді вирішувати нагальні проблеми. Все частіше компанії шукають можливості замінити гранти на стартапи, оскільки у цьому випадку вбивають двох зайців. Вони забезпечують собі аутсорсинг і вирішують соціальну проблему, яка, у свою чергу, не вимагатиме наступних грантів.

А якщо великий бізнес укладе угоду на придбання послуг соціального підприємства на 1-2 роки, то ймовірність банкрутства СП зменшується в рази. Кількість прикладів такої співпраці в Україні збільшується.

Можливість №4:

лояльність споживачів до продукції соціального підприємства зростає.

Споживацька культура українців змінюється у кращий бік. Якщо 10 років тому увагу звертали здебільшого на ціну, то зараз переглядається і країна-виробник, і термін придатності, й інгредієнти, а також наявність соціальної складової.

Відчуття причетності до корисної справи, та ще й у досить простий спосіб купування необхідного товару чи послуги стає вагомим аргументом на користь соціальних підприємств, а тим більше на фоні підтримки національного товаровиробника.

Оскільки малого бізнесу в Україні відносно мало, то соціальні підприємці можуть легко знаходити своїх покупців, формувати більш свідому культуру споживання, а відтак спільно вирішувати нагальні соціальні проблеми у громадах.

Можливість № 5:

соціальне підприємництво підтримується міжнародними фондами і організаціями.

На перший погляд, задавши параметри пошуку "підтримка соціальних підприємств" в iнтернеті, ми не побачимо жодного результату, який би відповів на запитання "де взяти ресурси на стартап?" Проте, існує багато пропозицій, які дотичні до соціального підприємництва, хоч і називаються по-різному.

Наприклад:

  • Підтримка внутрішньо переміщених осіб від Програми Розвитку ООН.

Метою програми є створення робочих місць для внутрішньо переміщених осіб в Україні, а також для місцевого населення Донецької та Луганської областей.

  • Допомога вимушеним переселенцям і громадам, які зазнали наслідків конфлікту, від Міжнародної організації з міграції. Однією зі складових програми є проведення тренінгів і надання грантів вимушеним переселенцям на підтримку їхніх зусиль щодо свого матеріального забезпечення через організацію малих підприємств, самозайнятість та професійне навчання.
  • Майже усі програми донорів, спрямовані на розвиток сільської місцевості, містять елементи соціального підприємництва (Фонд "Монсанто", Міжнародний благодійний фонд "Добробут громад" (Heifer International)).
  • Програма соціального інвестування "Вестерн Ен-Ай-Ес Ентерпрайз Фонд", яка створена для комплексної підтримки соціальних підприємств через надання доступних кредитів, консультаційні і тренінгові послуги, а також налагодження соціального партнерства задля вирішення конкретних проблем у громадах.

Корисна інформація:

  1. Відеоролик про соціальне підприємництво

  2. Про проект «Соціальне підприємництво: досягнення соціальних змін за ініціативою “знизу”»

  1. Посібник з планування соціального підприємництва 

  2. Соціальне підприємництво: від ідеї до соціальних змін

  3. Проект USAID “Громадяни в дії” презентував посібник “Соціальне підприємництво: Бізнес-модель. Реєстрація. Оподаткування”, який допоможе розібратись в українському законодавстві з цього питання.  ЗАВАНТАЖИТИ ПОСІБНИК

  4. Бізнес-кейси 

  5. Соціальне підприємництво в Україні 

  6. Українська соціальна Академія: онлайн-навчання 

  7. Добірка безкоштовних онлайн-курсів із соціального підприємництва 

  1. Найкращі проекти соціального бізнесу в Україні 

  2. П’ять українських соціальних підприємств, що заслуговують уваги 

Як працює соціальний бізнес? Успішні практики:

• «Ми печемо більше печива, щоб створювати додаткові робочі місця»

• Спільнота, праця і солідарність — як повернути бездомних до життя?

• Потойбічне життя батарейок

• Художниця українського походження відкрила благодійну крамницю у Новій Зеландії

• Теория малых дел: Иван Помогалов и его чудо-ослики

• Репутаційні піке на барикадах

• Не рибу, а вудку або Як соціалізувати безпритульних

• «One for One» або Як компанія ТОМS обдарувала 10 мільйонів дітей

Проект 33%, або як соціальне підприємництво працює на практиці

Приклад Добропілля: кафе, як соціальний бізнес

проект соціального підприємства – «Миті» 

• канал YouTube Соціальне підприємництво (розміщено відео-сюжети про деякі соціальні підприємства, які працюють в Україні)

SELab ACCELERATOR — акселератор з соціального підприємництва спільна ініціатива Chasopys Creative Family, ГО "Silab Ukraine" та Українського форуму благодійників, що реалізується в рамках проекту «Соціальне підприємництво: досягнення соціальних змін за ініціативою "знизу"» за фінансової підтримки Європейського Союзу.

  • logo
  • ВЦА м. Торецьк
    Офіційний веб-сайт

КОНТАКТИ

  • Адреса: 85200, М. ТОРЕЦЬК, ВУЛ. МАЯКОВСЬКОГО, 24А
  • Тел: (06247) 4-10-33
  • Факс: (06247) 4-10-33
  • Email: inbox@toretsk-rada.gov.ua
  •  

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ

  • logo