(06247) 4-10-33
Хмарно

1°C

Торецьк

Хмарно

Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує (08.11.2016)

Роздрукування Z-звіту наприкінці робочого дня

Суб’єкт господарювання протягом робочого дня не здійснював розрахункових операцій, окрім операцій «службове внесення» та «службова видача». Чи потрібно такому підприємцю наприкінці робочого дня роздруковувати Z-звіт?

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані щодня друкувати на РРО (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій (п. 9 ст. 3 Закону про РРО).

Згідно з п. 6 розділу III Порядку застосування РРО внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків мають реєструватися через РРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Таким чином, у разі якщо суб’єкт господарювання протягом робочого дня не здійснював розрахункових операцій, окрім операцій «службове внесення» та «службова видача», роздруковувати наприкінці робочого дня Z-звіт йому не потрібно.

 

Доплати, надбавки, премії підлягають обкладенню

ПДФО в тому місяці, у якому здійснені нарахування

Доплати, надбавки та премії, які нараховуються платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму, включаються до складу заробітної плати платника податку й підлягають оподаткуванню в тому місяці, у якому здійснені нарахування.

При цьому за пп. 2.2 р. 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5 (даліІнструкція № 5), до фонду додаткової заробітної плати належать доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій. А до інших заохочувальних і компенсаційних виплат включаються винагороди та премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні й інші грошові та матеріальні виплати, не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад установлені зазначеними актами норми (пп. 2.3 р.2 Інструкції № 5).

Якщо нарахування фонду оплати праці здійснюються за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому були здійснені нарахування (пп.1.6.2 пп. 1.6 р.1 Інструкції № 5).

Пільговаставкапрацюючимінвалідам

Працівник-інваліднадавпідприємствудовідкуМСЕКнезмоментувстановленняйомугрупиінвалідності. Яким чином бухгалтерії застосовувати пільгову ставку такому працівнику: з моменту встановлення групи інвалідності чи з моменту одержання підприємством такої довідки?

Статтею 4 Закону про ЄСВ визначено вичерпний перелік платників єдиного внеску.

Пунктом 5 розділу ІІІ Інструкції № 449 визначено, що єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, у яких працюють інваліди, встановлюється відповідно до Закону про ЄСВ у розмірі 8,41 % суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Підтвердженням встановлення працівнику інвалідності відповідно доабзацу другого п.7 розділу ІІІ Інструкції №449 єзавірена копія довідки доакта огляду вмедико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності (далі— довідка МСЕК).

Нарахування єдиного внеску урозмірах, визначених пунктами 5 — 7 розділу ІІІ Інструкції №449, здійснюється здати встановлення групи інвалідності, але нераніше одержання завіреної копії довідки доакта огляду вМСЕК, тазакінчується датою припинення інвалідності (абзац третій п.7 розділу ІІІ Інструкції №449).

Поворотна фінансова допомога

Чи має право підприємство на зменшення об’єкта оподаткування податком на прибуток на суму поверненої поворотної фінансової допомоги, отриманої від неплатника цього податку, яку раніше було включено до об’єкта оподаткування цим податком?

З01.01.2015р. згідно зпп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу об’єктом оподаткування податком наприбуток єприбуток, який визначається шляхом коригування (збільшення абозменшення) фінансового результату дооподаткування (прибутку абозбитку), визначеного уфінансовій звітності підприємства відповідно донаціональних ПБОабоМСФЗ, нарізниці, які виникають згідно зположеннями розділуІІІ зазначеного Кодексу.

Відповідно до п. 18 підрозділу 4 цього Кодексу за операціями, за якими витрати для цілей оподаткування податком на прибуток до 01.01.2015 р. визначалися за датою перерахування коштів на банківський рахунок або в касу контрагента платника податку, і станом на 1 січня у платника податку була наявна кредиторська заборгованість за такими операціями, при розрахунку об’єкта оподаткування сума коштів, перерахована на банківський рахунок або в касу контрагента платника податку після 01.01.2015 р., зменшує фінансовий результат до оподаткування.

Отже, платник податку на прибуток має право зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму поверненої поворотної фінансової допомоги. Відображення такої різниці здійснюється у рядку 4.2.10 додатка РI «Різниці» до рядка 03 РІ декларації з податку на прибуток.

БудівліпромисловостіФОП

Чиєобєктомоподаткуванняподаткомнанерухомемайно, будівляцехузвиробництвапродуктівхарчування, щоналежитьфізичнійособі, яказаймаєтьсяпідприємницькоюдіяльністю?

Суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.

Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (ст. 325 Цивільного кодексу).

Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом (п. 1 ст. 320 Цивільного кодексу).

Підпунктом «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу визначено, що не є об’єктами оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

Отже, об’єкти нерухомості фізичних осіб, в тому числі тих, які здійснюють підприємницьку діяльність, не визначено пп. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу як об’єкти нерухомості, що не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно.

Пільга зі сплати податку на нерухоме майно

Чи надається пільга зі сплати податку на нерухоме майно на квартиру, що належить на праві власності фізичній особі, яка займається в ній підприємницькою діяльністю?

Пунктом 63.3 ст. 63 Податкового кодексу визначено, що платники податків з метою проведення податкового контролю підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

При цьому пільги з податку на нерухоме майно, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не надаються на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів, зокрема використовуються у підприємницькій діяльності.

Тобто якщо фізична особа — підприємець фактично здійснює свою діяльність за місцем податкової адреси (місцем реєстрації), про що зазначається у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, та є власником об’єкта житлової нерухомості, де здійснюється така діяльність, то при нарахуванні податку на нерухоме майно до такого об’єкта пільга не застосовуватиметься.

Договір оренди землі

На кого має бути оформлено договір оренди земельної ділянки для справляння орендної плати за землю при веденні діяльності фермерського господарства: на фізичну особу — засновника фермерського господарства чи на юридичну особу?

Права користування земельною ділянкою фермерського господарства регулюються Земельним кодексом, Законом № 973 та договором оренди земельної ділянки.

Статтею 125 зазначеного Кодексу передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст. 126 Земельного кодексу право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону № 1952.

При створенні фермерського господарства може надаватися земельна ділянка державної та комунальної власності громадянину — засновнику фермерського господарства на умовах оренди (ст. 8 Закону № 973).

Склад земель фермерського господарства визначено ст. 31 Земельного кодексу та ст. 12 цього Закону, а саме землі фермерського господарства можуть складатися із:

  • земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;
  • земельних ділянок, що належать громадянам — членам фермерського господарства на праві приватної власності;
  • земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності справляється відповідно до вимог ст. 288 Податкового кодексу. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований згідно із законодавством (п. 288.1 зазначеної статті).

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об’єктом оподаткування — земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються договором оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (підпункти 288.2, 288.3, 288.4 цієї статті).

Нарахування фізичним особам сум податку регулюються п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу. Згідно з цією нормою нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 цього Кодексу.

При створенні фермерського господарства громадянином на умовах оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності користувачем стає фермерське господарство. У такому випадку платником орендної плати є фізична особа — заснов­ник фермерського господарства, яка уклала договір оренди на земельну ділянку державної або комунальної власності, в якому визначено цільове призначення земельної ділянки — для ведення фермерського господарства.

Таким чином, орендарями земельних ділянок державної чи комунальної власності є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право користування земельною ділянкою.

Отже, з метою справляння орендної плати за землю договір оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації на юридичну особу — фермерське господарство.

Довідка за формою № 3ДФ

Який порядок отримання довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок за формою № 3ДФ?

Порядок видачі довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок за формою № 3ДФ (далі — довідка) затверджено наказом № 32 (далі — Порядок № 32).

Довідка свідчить про наявність у фізичної особи земельних ділянок, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом, що відповідно до Податкового кодексу є підставою для невключення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку доходів, отриманих від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на цих земельних ділянках (далі — власник сільськогосподарської продукції).

Довідка безоплатно видається сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.

Пунктом 2 Порядку № 32 визначено, що довідка надається на підставі відомостей з Державного земельного кадастру (за наявності) і реєструється сільською, селищною, міською радою.

Довідка видається строком на п’ять років. Інформація про видачу довідки передається сільською, селищною, міською радою контролюючому органу за місцем розташування земельної ділянки протягом 10 днів з дати її видачі власнику сільгосппродукції (п. 7 зазначеного Порядку).

Перехід на сплату єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ

За якою ставкою оподатковується дохід платника єдиного податку на третій групі, якщо ним здійснено перехід на сплату єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ, і при цьому дохід отримано в поточному періоді за діяльність, здійснену в попередньому звітному періоді, коли такий платник не був платником ПДВ та відповідно податкові зобов’язання з ПДВ не нараховувалися?

Згідно з п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу доходом платника єдиного податку для фізичної особи — підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формах, визначених п. 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Пунктом 292.11 ст. 292 Податкового кодексу встановлено, що до складу доходу, визначеного цією статтею, не включаються, зокрема, суми ПДВ.

При цьому ставки єдиного податку для платників третьої групи єдиного податку встановлюються у відсотках до доходу. Відсоткова ставка єдиного податку для таких платників до доходу становить:

  • 3% доходу — у разі сплати ПДВ згідно з Податковим кодексом;
  • 5% доходу — у разі включення ПДВ до складу єдиного податку (п. 293.3 ст. 293 Кодексу).

Таким чином дохід, отриманий фізичною особою — підприємцем за діяльність, здійснену за попередній звітний період, в поточному звітному періоді і який не був оподатковуваний ПДВ, підлягає оподаткуванню єдиним податком за ставкою 5%.

Щодо відображення зазначених операцій у податковій звітності платника єдиного податку, то відповідно до пп. 296.5.3 п. 296.5 ст. 296 Податкового кодексу платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи — підприємці) у податковій декларації окремо відображають обсяг доходу, оподатковуваний за кожною з обраних ними ставок єдиного податку.

Експортзернавласноговиробництва

Яксільгоспвиробнику — субєктуспеціальногорежимуоподаткуванняПДВвідобразитиекспортзернавласноговиробництваузвітностізПДВ? З яким знаком — «+» чи «–» показати податковий кредит у рядку 14 Декларації «0121» та «0110»?

Згідно з п. 209.4 ст. 209 Податкового кодексу при вивезенні сільгосптоварів у митному режимі експорту сільгосппідприємство — виробник таких товарів/послуг має право на бюджетне відшкодування ПДВ, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів/послуг, вартість яких включається до складу виробничих факторів. Таке відшкодування здійснюється в загальному порядку.

Пунктом 209.14 ст. 209 зазначеного Кодексу передбачено, зокрема, що у разі експорту сільгосппродукції застосовується ставка податку, визначена пп. «б» п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, а саме нульова ставка.

Операції з експорту сільгосппідприємством — суб’єктом спеціального режиму оподаткування власновироблених сільськогосподарських товарів оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою та відображаються у рядку 2 декларації 0121 — 0123 за умови підтвердження такого вивезення товарів за межі митної території України (експорту) належним чином оформленою митною декларацією.

При цьому суми ПДВ, які було сплачено суб’єктом спеціального режиму оподаткування постачальникам під час придбання товарів/послуг, використаних при виробництві експортованої сільгосппродукції та включених до складу податкового кредиту, за рішенням платника можуть бути перенесені із декларації 0121 — 0123 до декларації 0110 шляхом відображення у рядку 14 декларації 0121 — 0123 зі знаком «–» та в рядку 14 декларації 0110 зі знаком «+».

Суми податку, перенесені до рядка 14 декларації 0110, можуть бути зараховані до суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у загальновстановленому порядку, визначеному ст. 200 Податкового кодексу.

Товари, придбані у неплатника ПДВ

Яким чином відображаються у податковій звітності з ПДВ операції з прид­бання товарів/послуг у неплатників ПДВ та чи потрібно нараховувати податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу у разі використання таких товарів/послуг у звільнених від оподаткування операціях?

Згідно з п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН у терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01.07.2015 р., — у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку було включено до складу податкового кредиту) у разі, якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, звільнених від оподаткування.

Отже, вимоги п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу стосуються лише товарів/послуг, які було придбано з ПДВ.

Таким чином, для товарів/послуг, які було придбано після 01.07.2015 р. без ПДВ у неплатника ПДВ (та відповідно податковий кредит за якими не було сформовано), призначених для використання у звільнених від оподаткування операціях, податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу не нараховуються.

Відповідно до пп. 1 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну України від 28.01.2016 р.  № 21, обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення)  без ПДВ включаються до розділу II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ.

Обсяги придбання товарів/послуг без ПДВ відображаються покупцем у рядку 10.3 (колонка А) податкової декларації з ПДВ за той звітний період, у якому їх було придбано.

Власникинерухомості Донеччини сплатили понад 35 млн. грн. податку

Місцеві скарбниці Донецької області отримали у 2 рази більше податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, ніж торік. Сума цьогорічних надходжень склала 35,9 млн. гривень.

Основну частку надходжень, а саме 88% складають надходження від власників майна – юридичних осіб. На Донеччині зареєстровано 1912 юридичних осіб, що є власниками більше 9 тис. об’єктів нерухомості. Сума задекларованого ними податку у 2016 році складає 38,9 млн. грн., що на 58%  більше ніж у 2015 році. За десять місяців поточного року юридичні особи сплатили понад 31 млн. гривень. Слід зауважити, що вищезазначені платники нерухомості у жовтні поточного року перерахували понад 7,7 млн. гривень.

Нагадуємо, що платники – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають до відповідних державних податкових інспекцій за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Від фізичних осіб – власників об’єктів житлової та нежитлової нерухомості до місцевих бюджетів регіону надійшло понад 4 млн. грн. або 12% від загальної суми надходжень, що майже у 5 разів перевищує минулорічні надходження.

Приріст задекларованих та сплачених сум податку, насамперед зумовлений результатами спільної роботи органів ДФС та органів місцевого самоврядування області з визначення та встановлення обгрунтованих ставок податку.

Донеччина спрямувала до держбюджету понад 3,6 млрд. гривень податкових платежів

З початку 2016 року платники Донеччини спрямували до Державного бюджету країни майже 3 мільярда 650 мільйонів гривень податкових платежів, що на 30% перевищує показники відповідного періоду минулого року. Середньомісячний показник надходжень до держбюджету у 2016 році склав   365 млн. гривень, тоді як у 2015 році цей показник був на рівні лише 282 млн. гривень.

Такого приросту надходжень фіскалам Донеччини вдалось досягти не в останню чергу за рахунок налагодження співпраці з платниками податків, важливості якої приділяється підвищена увага під час проведення щомісячних зустрічей керівництва служби з бізнесом регіону. Значну роль відіграє і функціонування системи електронного адміністрування ПДВ, постійне вдосконалення електронних сервісів ДФС, що сприяє спрощенню ведення бізнесу.

За підсумками десяти місяців 2016 року основними джерелами наповнення Державного бюджету України від платників Донеччини залишаються:

-                      податок на додану вартість – понад 1,1 млрд. грн.;

-                      податок на доходи фізичних осіб – 1,4 млрд. грн.;

-                      військовий збір – понад 376 млн. грн.;

-                      податок на прибуток підприємств – понад 192 млн. гривень.

Головне управління ДФС Донеччини: надходження до бюджетів перевищили 10 мільярдний рубіж

Саме за десять місяців 2016 року податковими органами фіскальної служби Донеччини вдалось подолати  10 мільярдний рубіж надходжень до зведеного бюджету країни – за цей період платниками податків було перераховано 10 мільярдів 337 мільйонів гривень. В порівнянні з минулорічними показниками надходження цього року зросли на 2,5 млрд. гривень. Як і раніше, бізнес регіону щомісяця збагачує бюджет країни більш ніж на 1 мільярд гривень.

Основними податками у формуванні зведеного бюджету від платників по області незмінно залишаються:

54% - податок на доходи фізичних осіб (5624 млн. грн.);

11% - податок на додану вартість (1185 млн. грн.);

8,7% - екологічний податок (901 млн. грн.);

7,7% – плата за землю (794 млн. грн.).

Більшу частку зведеного бюджету складають місцеві скарбниці області (65%), які за десять місяців поточного року поповнились на 6,6 млрд. гривень. У порівнянні з аналогічним періодом 2015 року надходження зросли більше, ніж на    2 млрд. гривень.

До Державного бюджету України з початку року суб’єкти господарювання  Донеччини спрямували понад 3,6 млрд. грн., що на 29%  або на 825 млн. грн.  більше, ніж торік.

Таке підвищення рівня надходжень до бюджетів відбувається, не в останню чергу, завдяки функціонуванню системи електронного адміністрування ПДВ, зменшенню навантаження на фонд заробітної плати роботодавців та, як наслідок, детінізації найманої праці, постійному вдосконаленню електронних сервісів ДФС, що сприяє спрощенню ведення бізнесу.

Над наповненням бюджету працювали і наші колеги з Донецької митниці ДФС та зі Спеціалізованої держаіної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку МГУ ДФС, надходження від яких склали     2,9 млрд. грн. та 3,3 млрд. грн. відповідно.

Але й не менш важливу роль в досягненні таких результатів відіграє сумлінне ставлення платників податків до свого конституційного обов’язку.

У три рази зменшились звернення платників Донеччини на антикорупційний сервіс «Пульс»

За десять місяців 2016 року на антикорупційний сервіс Державної фіскальної служби України «Пульс» (податковий напрямок) надійшло у 3,4 раза менше звернень від мешканців Донецького регіону, ніж за відповідний період минулого року. У жовтні 2016 року надійшло 2 звернення від платників області.

Здебільшого звернення суб’єктів господарювання та громадян стосувалися питань, які виникають при наданні звітності та реєстрації податкових накладних, – 51 звернення або 47,2% від загальної кількості звернень по області.

Крім того, платники зверталися для з’ясування організації роботи ДФС. Із загальної кількості звернень 31,5% (34 звернення) стосувалися саме цієї тематики.

Електронним адмініструванням ПДВ цікавилися 13% платників (14 звернень).

Корупційна діяльність була порушена у 4,6% звернень (5 звернень).

Перевірок суб’єктів господарювання стосувалося 1,8% звернень (2 звернення), з питань реєстрації платником ПДВ та роботи Центрів обслуговування платників – по 1 зверненню або по 0,92%.

Начальник  АОДПІ                                                                                    А.І. Данилюк

  • logo
  • ВЦА м. Торецьк
    Офіційний веб-сайт

КОНТАКТИ

  • Адреса: 85200, М. ТОРЕЦЬК, ВУЛ. МАЯКОВСЬКОГО, 24А
  • Тел: (06247) 4-10-33
  • Факс: (06247) 4-10-33
  • Email: inbox@toretsk-rada.gov.ua
  •  

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ

  • logo